"Коли я змінюю роботу, для мене дуже важливо, щоб моя ДНК і ДНК компанії збігалися. PepsiCo поєднує дві круті риси – сильну орієнтацію на результат і на людей. Це той мікс, який нечасто знайдеш."
Ви працюєте у швидкозмінному конкурентному середовищі, яке вимагає видатних результатів та рішучості. Як ставитеся до конкуренції і як вона змінилася в Україні за останні 10 років?
Здорова конкуренція – це класна і позитивна штука. Це стимул для саморозвитку, пошуку кращих, нових рішень, додаткових шляхів для досягнення видатних результатів.
Якщо говорити про останні 10 років, то, звичайно, розуміння конкуренції в Україні змінилося. На ринку постійно з’являються нові гравці, які змушують нас, як міжнародну компанію, бути проактивними, і це супер. Тому що коли ми запускаємо новий продукт, локальний ринок стимулює знаходити кращі рішення та інновації, аби пропонувати їх своїм споживачам. Це знову ж таки технології, у які ми зараз багато інвестуємо. У компанії є великі проєкти з диджиталізації продажів.
Сучасний світ стрімко змінюється. Відповідно змінюються потреби і запити ваших клієнтів. Як вам вдається стежити за змінністю сучасного світу і своєчасно давати своїм клієнтам те, що їм потрібно саме зараз?
Для того, щоб розуміти своїх клієнтів, потрібно насамперед постійно навчатися. Кожен день, йдучи на роботу, приїжджаючи до клієнтів чи команд у регіони, спілкуючись із колегами по Zoom чи в реальному житті, я шукаю і освоюю щось нове. Тому що той світ, який ти знав учора, найчастіше вже не актуальний сьогодні.
Вкрай важливий момент – тримати постійний зв’язок із клієнтами. У моєму випадку йдеться, звичайно, про візити в регіони, «сторчеки», тобто польові візити, коли ми аналізуємо нашу представленість. Я зустрічаюся з ключовими клієнтами, під час спілкування з якими ми проговорюємо їхнє бачення ринку, конкуренції, стратегії розвитку бізнесу, виклики. У PepsiCo є win-win підхід, коли ми намагаємося знайти найкраще рішення, яке буде не тільки стимулювати розвиток бізнесу PepsiCo в Україні, але й конкретно розвиток цього клієнта. Тому тісна співпраця з клієнтами – це надзвичайно важливо.
Не зайвим буде глянути на цифри, які в продажах підкріплюють інсайти, принесені з ринку. Вони допомагають побачити більшу картинку, бо охопити весь ринок ти ніколи не можеш. А якісна аналітика допомагає зрозуміти, як зараз твоя компанія почувається на ринку, що загалом відбувається на ньому. Також, якщо ти людина комерції, потрібно бути гнучким і швидко реагувати на зміни. У PepsiCo існує підхід, за якого ми стараємося якомога більше годин проводити ззовні, з клієнтами, не витрачаючи час на внутрішні процеси: погодження, обговорення тощо. Бо всі зміни передусім відбуваються на ринку, і я повинна бути там.
"Кожен день, йдучи на роботу, приїжджаючи до клієнтів чи команд у регіони, спілкуючись із колегами по Zoom чи в реальному житті, я шукаю і освоюю щось нове. Тому що той світ, який ти знав учора, найчастіше вже не актуальний сьогодні."
У вашому підпорядкуванні перебуває декілька сотень людей. Бути керівником – це зауважувати деталі, контролювати, направляти, скеровувати, підтримувати своїх працівників (особливо зараз). Які скіли допомагають вам бути сильною і справедливою керівницею, будувати сильну команду?
Я вважаю, що спочатку великої війни скіл номер один – це емпатія. Здатність розуміти потреби і почуття своїх працівників, вміти співчувати і підтримувати. Це справді допомагає мені як керівниці будувати міцні відносини з командою. Ми на роботі не функції, а передусім люди, і все, що відбувається навколо, сильно на нас впливає. Про це не можна забувати.
У PepsiCo, як і, думаю, нині по всій Україні, найпопулярніше запитання: «Як ти?». Для мене це стартова точка емпатії, коли тобі дійсно важливе самопочуття колег.Другий важливий момент – комунікація. Як я вже говорила, перекомунікувати однозначно неможливо. Тому я намагаюся чітко висловлювати свої очікування, чути, слухати своїх співробітників і відповідно надавати зворотний зв’язок.
Не можна забувати і про мотивацію, бо свою команду треба надихати, щоб робити краще там, де ми є сьогодні. І в цьому випадку я відстоюю автентичність, справжність, яка допомагає вести людей за собою, підвищувати їхню залученість. Нормально зізнатися, що ти завершуєш або переносиш зустріч, бо погано почуваєшся, або щось трапилось. Команда завжди зважить на таку відкритість, оскільки це історія не про слабкість, а про людяність і силу. І наступного разу, коли комусь із працівників потрібно буде владнати свої справи, вам скажуть правду, нічого не вигадуючи. Попри висоту вашої позиції, потрібно залишатися людиною і розуміти, що навколо тебе перебувають люди.
Також, на мій погляд, сильною робить команду спільна робота в благодійних проєктах. У багатьох містах України ми ведемо волонтерську роботу. У нас є волонтерська програма, завдяки якій співробітники можуть присвячувати свій час разом із сім’ями, друзями хорошим справам. Це дуже класний, якісний фундамент, який допомагає ставати сильнішими і більш згуртованими не тільки на роботі, а й поза нею.
Як ставитеся до помилок: власних і помилок, яких припускаються ваші працівники?
Помилки – це цінні уроки для самовдосконалення як особистісного, так і професійного. Головне, і це моє основне правило, – не повторювати їх. Ми ніколи не можемо бути впевнені в тому, що не припустимося помилки. На будь-якій посаді помилки будуть, тільки вони матимуть різну вагу. Тому важливо вчитися і проводити роботу над помилками. Інший аспект цієї роботи над помилками – помилки команди. Коли хтось із працівників ухвалює неправильне рішення, суперважливо надати людині підтримку і можливість розвитку на базі цієї помилки. Ніяких покарань – тільки шанси для зростання. Але для цього в команді має панувати культура відкритості, яка мені дуже імпонує.
"Попри висоту вашої позиції, потрібно залишатися людиною і розуміти, що навколо тебе перебувають люди."
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на вашу команду? Чи були кадрові втрати? Якщо ні, як їх вдалося уникнути чи мінімізувати?
Пріоритет номер один нашої компанії і мене як керівника – безпека наших працівників. Після початку великої війни компанія надала всебічну підтримку українцям, включно зі співробітниками та їхніми сім’ями, на суму $15 млн – евакуація, житло та матеріально-фінансова підтримка за кордоном і в Україні. У Румунії навіть була відкрита школа та садочок для майже 150 українських дітей.
Другий момент, до якого нас, до речі, класно підготував ковід, – організація роботи дистанційно. Команда продажів теж працювала віддалено, з телефонів, не виходячи на маршрути. І лише згодом ми повернулися до щоденної діяльності, до рутинних процесів.
Щодо кадрових втрат, то ми робили все можливе, щоб уникнути їх або мінімізувати. Наприклад, зараз за мобілізованими співробітниками закріплюються їхні робочі місця зі збереженням виплат зарплати. У нас є окрема програма з адаптації ветеранів, в яку ми багато вкладаємося, бо це теж історія про майбутнє українців та України. Також підтримуємо працівників у важкі часи, надаємо їм додаткові ресурси, щоб наша команда зберігала стабільність та продуктивність.
З якими особистими і професійними викликами вам довелося зіткнутися з початку великої війни? Чого вас навчила ця війна?
За понад два роки повномасштабного вторгнення росії в Україну і мого переходу у відділ продажів я навіть не уявляю, що мене може здивувати. Але якщо говорити про виклики, то я зіткнулася з кількома, які точно зробили мене сильнішою. Перший – управління стресом і невизначеністю, бо війна – це завжди про тривожність і певну розгубленість. Другий – збереження морального духу команди. Ми, до речі, суттєво переглядали мотивацію функції продажів на початку 2023 року. Шукали і знайшли додаткові можливості для розвитку працівників.
Третій момент – управління ризиками і безпекою, про що я вже говорила. Ми як компанія маємо потужні безпекові протоколи. Щодня відбувається перевірка безпекової ситуації, служба безпеки надає нам рекомендації – виходимо ми на маршрути чи не виходимо, працюємо з дому чи в офісі.
Емпатія, глибоке розуміння людей, спроможність ухвалювати рішення в невизначених ситуаціях, готуватися до всього, але залишитися оптимістичною та рішучою – це те, чого мене навчила велика війна.
"Ми несемо відповідальність не тільки за ті рішення, які ухвалюємо, а й за ті, які не ухвалюємо. Відмова – це теж рішення, але зі знаком мінус."
Що мотивує вас кожного дня братися до роботи? За що ви любите свою роботу, життя? Про що мрієте?
Мене мотивує можливість привносити у цей світ позитивні зміни. Я не дуже люблю статус-кво, мені треба щодня челенджити певні речі, піддавати сумніву: «Чи справді ми найбільш ефективні? Чи справді ми зробили щось якнайкраще?». Я вірю в силу своєї роботи і радію можливості впливати на життя інших людей. Бо, вносячи позитивні зміни у свій світ, ти вносиш їх у світ людей, які перебувають навколо тебе.
Я люблю свою роботу за можливість творити, інновації, навчання. Тому що кожен день – це нові виклики, і я цікавлюся тим, що можна вивчити, покращити, змінити. Мені моя робота дає змогу розвиватися як професіоналу, так і відчувати задоволення від досягнень, які я отримую.
Щодо мрій, то я мрію про світ, де кожна людина має можливості для розвитку і самореалізації, де панує взаємне розуміння і повага до різноманітності. Моя особлива мрія – щоб у продажах і менеджменті ставало більше жінок, бо я часто спостерігаю ситуацію, коли жінки сумніваються. У них з’являється шанс і вони самі собі пояснюють, чому вони не готові чи «недо». Так от, дівчата, дійте! Кожна пропозиція – це висока оцінка ваших знань і умінь. Можливо, ви себе так не оцінюєте, але ваші керівники, колеги вже оцінили вас високо – хапайте цей шанс і дійте. Бо ми несемо відповідальність не тільки за ті рішення, які ухвалюємо, а й за ті, які не ухвалюємо. Відмова – це теж рішення, але зі знаком мінус.
І, звісно, я мрію про перемогу України і мир. Це перша за пріоритетністю мрія.
Із яких компонентів складається формула успіху Ірини Прогонюк?
Я переконана, що немає work-life balance, як би це не звучало. Все перетікає з одного в інше. Важливо тільки сформувати список того, що вас особисто захоплює в цьому житті, список ваших сенсів. Для мене, власне, вони такі: моя робота, родина, книги [я дуже люблю читати, за першою освітою я філолог], походи, гори, спілкування з друзями, гарне кіно і театр. Ці речі формують список моїх смислів. Тому в мене немає спеціального часу в добі для відпочинку від усього – одне просто перетікає в інше. І це гармонійний, безперервний процес. Це частина, скажімо так, мого кодексу.
Наступний компонент – справжність. Дуже просто розчинитися в менеджменті, у керуванні командою, але це однозначно не мій шлях. Я розумію, що хочу балансувати великі досягнення в кар’єрі зі своїм розвитком як особистості. Не можна бути управлінцем, класною менеджеркою, не розвиваючи себе, бо ти щодня працюєш із людьми. І твоє завдання – щодня краще їх розуміти, краще розуміти світ, який складається не тільки з цифр і планів, а з безлічі важливих речей.
Ще один компонент – допитливість і бажання пробувати нове. Це дозволяє мені знайти своїх по духу людей. І останнє, але не менш важливе, – не відкладати на завтра. Ми в продажах маємо такий прекрасний вислів: не продано сьогодні – не продано ніколи.
Про PepsiCo в Україні
PepsiСo — один із лідерів українського ринку харчових продуктів та напоїв. В Україні компанія має три підприємства: два виробничі комплекси в Миколаївській області з виробництва снеків та напоїв, та молокопереробний завод у Київській області, де зараз виробляється дитяче харчування, молочна продукція та соки.
Компанія посідає провідні позиції на ринку соків і сокової продукції з брендами «Сандора» та «Садочок». До портфеля компанії входять газовані напої Pepsi, 7UP, Mirinda, холодний чай Lipton Ice Tea. На ринку снеків компанія представлена брендами Lay’s, Cheetos, Doritos. PepsiСo в Україні також займає впевнені позиції на ринку молочної продукції з торговими марками «Чудо», «Слов’яночка», «Марійка» та дитячого харчування «Агуня».
Додаткова інформація про компанію PepsiСo в Україні — на сайті
www.pepsico.ua.